À l’intérieur de la prison, il n’a jamais abandonné, mais s’est dressé pour les autres comme pour lui, défendant les droits des prisonnier.es trans et résistant au système carcéral. Toutes ces années, nous avons appelé à lui écrire lors de la semaine internationale de solidarité avec les prisonnier.es anarchistes.

Maintenant, nous sommes heureux de le retirer de notre liste et de lutter ensemble depuis l’extérieur.

Malgré cela, de nombreux compas restent en prison et sur notre liste d’adresses, de nouvelles personnes sont même ajoutées. La solidarité est nécessaire pour lutter contre ce système répressif. La solidarité peut nous porter à travers les moments les plus sombres – une carte postale ou une lettre, un rassemblement devant une prison, une visite, peuvent signifier énormément et donner des forces. L’histoire d’un.e compa en prison partagée lors d’un événement, se multiplie avec les personnes présentes. C’est notre responsabilité de transmettre leurs idées et avec elles, les personnes elles-mêmes voyagent au-delà des murs des prisons. En n’oubliant pas les enfermé.es, la solidarité peut croître.

C’est pour ces raisons que chaque année nous appelons à une semaine de solidarité avec les prisonnier.es anarchistes.

Les temps sont de plus en plus durs, le fascisme s’élève, et les états, les fascistes et les conservateurs font de nous les cibles de leur violence – en tant que Queer, Antifas ou anarchistes.
Ils essayent de nous écraser comme le montre les condamnations dans l’affaire Prairieland, avec des condamnations allant jusqu’à 100 ans de prison. Ou la tentative de supprimer le mouvement anarchiste en Indonésie où, suite aux affrontements du premier mai, 10 anarchistes sont emprisonnées et risquent de lourdes condamnations.

Face à l’adversité, nous devons rester ensemble et agir en solidarité. Renforcer nos communautés et supporter les plus vulnérables. N’oublions pas les enfermé.es et luttons côte à côte. Ce ne sont pas seulement des prisonnier.eres, ce sont nos compas. Marius a montré en long et en large comment nous pouvons faire appel les uns aux autres pour mener un combat commun.

Rejoins la semaine internationale de solidarité avec les prisonnier.es anarchistes !

Organise des séances d’écritures de lettres, un événement de solidarité, une projection de film, une action directe, un rassemblement, accroche une banderole ou n’importe quelle autre idée qui te vient et envoie-nous des photos et un court résumé !

Протягом усіх цих років ми, з нагоди Міжнародного тижня солідарності з анархістськими в’язнями та Дня солідарності з трансгендерними ув’язненими, закликали писати йому листи. Тепер ми раді викреслити його зі списку політичних в’язнів, яким ми пишемо, і натомість знову об’єднати наші зусилля вже на волі.

Однак за ґратами досі залишаються багато людей, чиї адреси є в нашому списку, і цей список постійно поповнюється новими іменами. Солідарність є ключем до боротьби з цією репресивною системою. Вона допомагає пережити найтемніші часи – листівка чи лист, демонстрація біля в’язниці або відвідини можуть означати дуже багато й дати сили. Історія ув’язненого товариша чи товаришки, розказана на заході, поширюється серед усіх присутніх. Наш обов’язок – нести їхні ідеї та пам’ять про самих людей за межі в’язничних мурів. Якщо ми не забуваємо про ув’язнених, солідарність може зростати.

Саме тому ми, як і щороку, закликаємо долучитися до Міжнародного тижня солідарності з анархістськими в’язнями.

Часи стають дедалі важчими. Фашизм набирає сили, а держави, фашисти та консерватори знову роблять нас мішенню своєї політики – як емансипаторні рухи, квір-спільноти, антифашистів та анархістів. Вони намагаються знищити наш рух. Прикладом є нещодавні вироки у справі «Prairieland» у США, де обвинуваченим загрожує до 100 років ув’язнення. Подібна ситуація і в Індонезії, де анархістський рух знову зазнає масштабних репресій. Після останніх сутичок 1 травня було заарештовано ще десятьох анархістів, яким загрожують тяжкі обвинувачення.

Перед обличчям цих викликів ми повинні триматися разом і діяти солідарно, зміцнювати наші спільноти та підтримувати тих, хто найбільше зазнає утисків. Ми не маємо права забути про ув’язнених – ми повинні боротися пліч-о-пліч. Це не просто в’язні – це наші товариші й товаришки. Маріус власним прикладом показав, як можна підтримувати одне одного, щоб вести спільну боротьбу.

Долучайтеся до Міжнародного тижня солідарності з анархістськими в’язнями!

Організуйте акцію з написання листів, захід солідарності, кінопоказ, пряму акцію, демонстрацію або будь-яку іншу ініціативу, яка спаде вам на думку. Надсилайте нам фотографії та короткий звіт про проведений захід!

W więzieniu nigdy się nie poddał, ale bronił siebie i innych, wspierał uwięzione osoby transpłciowe i stanowczo stawiał opór systemowi więziennemu. Przez wszystkie poprzednie lata, z okazji Międzynarodowego Tygodnia Solidarności z Uwięzionymi Anarchist_kami oraz Dnia Działania na rzecz Uwięzionych Osób Transpłciowych, wzywaliśmy do pisania do niego listów. Teraz z radością usuwamy go z naszej listy adresatów za kratami, bo ponownie łączymy z nim siły na wolności.

Tym nie mniej nie zapominamy o tym, że wiele osób wciąż pozostaje w więzieniach i znajduje miejsce na naszej liście adresat_ek. Lista ta stale się też wydłuża. Solidarność jest podstawą walki z tym represyjnym systemem. Solidarność pozwala nam przetrwać najtrudniejsze czasy. Pocztówka lub list, solidemo przed więzieniem bądź wizyta mają ogromne znaczenie i dają uwięzionym potrzebnej do przetrwania energii. Historia towarzyszki w więzieniu, opowiadana podczas wydarzeń solidarnościowych, rozpowszechnia się dzięki obecnym osobom, przełamując narzuconą przez system izolację. Naszym obowiązkiem jest sprawić, by ich idee, a wraz z nimi same osoby, przedostawały się poza mury więzienia. Nie zapominając o uwięzionych, solidarność się wzmacnia.

Właśnie dlatego co roku ogłaszamy Międzynarodowy Tydzień Solidarności z Uwięzionymi Anarchist_kami! 

Czasy stają się coraz trudniejsze, faszyzm zyskuje na sile, a państwa, faszyści i konserwatyści ponownie czynią nas celem swoich działań – jako siły postępowe, osoby queer, antyfaszyst_ki i anarchist_ki. Władza próbuje nas zniszczyć, jak w przypadku niedawnych wyroków w sprawie Prairieland, gdzie osobom grozi nawet do 100 lat więzienia, czy próba stłumienia ruchu anarchistycznego w Indonezji, gdzie po starciach z okazji Święta Pracy ponownie uwięziono dziesięciu anarchistów, którym postawiono poważne zarzuty.

W obliczu tych trudności musimy trzymać się razem i działać solidarnie. Musimy wzmacniać nasze społeczności i wspierać te, które są najbardziej bezbronne. Nie zapominajmy o uwięzionych, walczmy u ich boku, ramię w ramię. Ci ludzie to nie tylko więźniowie czy więźniarki – to nasi towarzysze i towarzyszki. Marius dał wspaniały przykład tego, jak możemy się wzajemnie wspierać w naszej wspólnej walce.

Dołączcie do Międzynarodowego Tygodnia Solidarności z Uwięzionymi Anarchist_kami!

Zorganizujcie akcję pisania listów, wydarzenie solidarnościowe, pokaz filmowy, akcję bezpośrednią, demonstarcję lub cokolwiek innego, co przyjdzie wam do głowy, i prześlijcie nam zdjęcia oraz kilka słów sprawozdania!

Dentro de la cárcel nunca se rindió y se mantuvo en pie tanto por él como por los demás, defendiendo los derechos de les preses trans y resistiendo fuertemente el sistema carcelario. Todos estos años pasados, por la Semana Internacional de Solidaridad con les Preses Anarquistas y el día de acción por les preses trans, hemos hecho un llamado a escribirle. Ahora, estamos emocionades de retirarlo de la lista y luchar juntes, de nuevo, fuera de los muros.

Aun así, quedan muches compas encarcelades así com en nuestra lista de direcciones y de hecho, más compas han sido añadides.

La solidaridad es la clave para poder afrontar este sistema represivo. La solidaridad nos guía en nuestros momentos más oscuros – una postal, una carta, una marcha frente a la cárcel o una visita, puede significar mucho y dar fuerzas. Una historia de une compa encarcelade, cuando se comparte en un evento, se multiplica con les presentes. Es nuestra responsabilidad que las ideas de aquelles que han luchado viajen más allá de los muros. Cuando recordamos les que están encarcelades, crece la solidaridad.

Por eso cada año hacemos un llamado a la Semana Internacional de Solidaridad con les Preses Anarquistas.

Los tiempos son cada vez más duros, el fascismo está creciendo y los Estados, los fascistas y los conservadores hacen de nosotres los objetivos de su violencia – en tanto que queers, antifas y anarquistas. Intentan aplastarnos, como se ha visto recientemente en las sentencias del caso Prairieland, en el que hay compas condenades a más de 100 años de prisión, o en el intento de suprimir el movimiento anarquista en Indonesia, donde otra vez más, después de los disturbios del 1 de mayo, 10 anarquistas han sido encarcelades y están pendientes de condenas muy altas.

Frente a la adversidad, tenemos que mantenernos unides y actuar
solidariamente, para fortalecer nuestras comunidades y apoyar les más vulnerables. No olvidemos les preses y luchemos codo a codo. No son solo preses, son nuestres compas. Marius nos ha enseñado un gran ejemplo de como podemos apoyarnos mutuamente y tejer una lucha común.

Únete a la Semana Internacional de Solidaridad con les Preses
Anarquistas.

Organiza algún evento de solidaridad, de escribir cartas, proyección de películas, acciones directas, marchas, concentraciones, colgar pancartas, pintadas, o todo lo que se te venga a la mente. ¡Mándanos fotos y un pequeño resumen!

الأسبوع العالمي للتضامن مع المساجين الأناركيين 2026

كان الرفيق ماريوس ماسون، الناشط في مجال الدفاع عن البيئة وحقوق الحيوانات، والأناركي، والكاتب، والفنان، والمدافع عن حقوق الأشخاص العابرين جندريًا، يقضي أطول حكم بالسجن معروف حتى الآن بسبب أعمال تخريب بيئية مرتبطة بالدفاع عن الطبيعة. وبعد 17 عامًا قضاها خلف القضبان، نحتفل بخروجه من السجن، بعدما تم نقله في 14 مايو من هذا العام إلى مركز انتقال وإعادة اندماج في المجتمع.

داخل السجن، لم يستسلم ماريوس أبدًا، بل واصل الدفاع عن نفسه وعن الآخرين، ودافع عن حقوق المساجين العابرين جندريًا، وواجه نظام السجون بكل قوة ومقاومة. طوال السنوات الماضية، وخلال الأسبوع العالمي للتضامن مع المساجين الأناركيين ويوم التضامن مع المساجين العابرين جندريًا، كنا ندعو الناس إلى الكتابة إليه وإرسال الرسائل له. أما اليوم، فنحن سعداء بإزالته من قائمة المراسلات مع المساجين، لنواصل بدلًا من ذلك الوقوف إلى جانبه والعمل معه من جديد في الخارج.

ومع ذلك، لا يزال هناك العديد من الرفاق والرفيقات داخل السجون، وما زالت أسماؤهم موجودة في قوائم المراسلات، كما تُضاف أسماء جديدة باستمرار. إن التضامن هو المفتاح الذي يمكّننا من مواجهة هذا النظام القمعي. فالتضامن قادر على حملنا خلال أحلك الأوقات؛ رسالة أو بطاقة بريدية، وقفة أمام السجن، أو زيارة، كلها أفعال قد تعني الكثير للمعتقلين وتمنحهم القوة للاستمرار

إن مشاركة قصة رفيق أو رفيقة داخل السجن خلال فعالية تضامنية تجعل صوتهم يصل إلى عدد أكبر من الناس، وتكسر عزلة السجن. تقع على عاتقنا مسؤولية إيصال أفكارهم، ومعها حضورهم الإنساني، إلى ما وراء جدران السجون. فعندما لا ننسى من هم خلف القضبان، ينمو التضامن ويصبح أقوى.

لهذا السبب ندعو كل عام إلى الأسبوع العالمي للتضامن مع المساجين الأناركيين.

إن الأوقات تزداد صعوبة، والفاشية في تصاعد، والدول والتيارات الفاشية والمحافظة تعود مرة أخرى لاستهدافنا، نحن القوى التقدمية، والكوير، ومناهضي الفاشية، والأناركيين. إنهم يحاولون سحق حركاتنا، كما حدث في قضية برايري لاند الأخيرة، حيث يواجه بعض الأشخاص أحكامًا قد تصل إلى 100 عام من السجن. وكذلك في إندونيسيا، حيث تتعرض الحركة الأناركية لمحاولات قمع جديدة، فبعد أحداث صدامات عيد العمال، تم اعتقال عشرة أناركيين مرة أخرى، ويواجهون اتهامات خطيرة.

في مواجهة هذه الظروف القاسية، علينا أن نتمسك ببعضنا البعض وأن نتحرك بالتضامن. علينا تقوية مجتمعاتنا ودعم الأشخاص الأكثر عرضة للقمع. دعونا لا ننسى المساجين، بل نواصل النضال جنبًا إلى جنب معهم.

هؤلاء الأشخاص ليسوا مجرد مساجين، إنهم رفاقنا. لقد أظهر ماريوس مثالًا عظيمًا على كيف يمكننا أن نصل إلى بعضنا البعض، وأن ندعم بعضنا في مواجهة نضال مشترك.

انضموا إلى الأسبوع العالمي للتضامن مع المساجين الأناركيين!

نظّموا حملات لكتابة الرسائل، أو فعاليات تضامنية، أو عروض أفلام، أو أفعال مباشرة، أو وقفات، أو أي نشاط تضامني يخطر في بالكم، وأرسلوا لنا صورًا وتقريرًا قصيرًا عن النشاط.

Dins de la presó, mai es va rendir i es va mantenir dempeus gràcies a la seva fortalesa i a les seves companyes, defensant els drets de les preses trans i resistint fortament al sistema carcerari. Tots aquests anys passats, per la Setmana Internacional de Solidaritat amb les Preses Anarquistes i pel Dia d’Acció per les Preses Trans, hem fet una crida a escriure’l. Ara, ens sentim emocionades de retirar-lo de la llista i de lluitar juntes, de nou, fora dels murs.

Malgrat això, encara queden moltes companyes empresonades i també a la nostra llista d’adreces a la que, de fet, s’han afegit noves companyes.

La solidaritat és la clau per poder afrontar aquest sistema repressiu.
La solidaritat ens guia en els nostres moments més obscurs – una postal, una carta, una marxa a la presó o una visita, poden significar molt i donar forces. Una història d’una companya empresonada, quan es comparteix en un acte, es multiplica amb les presents. És responsabilitat nostra que les idees d’aquelles que han lluitat traspassin els murs. Quan recordem a les que estan segrestades per l’Estat, creix la solidaritat.

Per això, cada any fem una crida a la Setmana Internacional de
Solidaritat amb les Preses Anarquistes.

Els temps són cada cop més durs, el feixisme està creixent i els Estats, els feixistes i els conservadors, fan de nosaltres els seus objectius de violència – en tant que queers, antifeixistes i anarquistes. Intenten esclafar-nos, com s’ha vist recentment en les sentències del cas Prairieland, en el qual hi ha companyes condemnades a més de 100 anys de presó, com també en l’intent de suprimir el moviment anarquista a Indonèsia, en el que un cop més, després dels disturbis de l’1 de maig, 10 anarquistes, han sigut empresonades i es troben pendents de condemnes molt altes.

Davant l’adversitat, hem de mantenir-nos unides i actuar solidàriament per enfortir les nostres comunitats i donar suport a les més vulnerables. No ens oblidem de les preses i lluitem colze a colze. No són només preses, són les nostres companyes. Marius ens ha ensenyat un gran exemple de com podem donar-nos suport mutu i teixir una lluita comuna.

Uneix-te a la Setmana Internacional de Solidaritat amb les Preses
Anarquistes.

Organitza algun acte de solidaritat, d’escriure cartes, projecció de
pel·lícules, accions directes, marxes, concentracions, penjar pancartes, pintades o tot el que se t’acudeixi. Envia’ns una foto i fes un petit resum.

У турме ён ніколі не здаваўся, а адстойваў сябе і іншых, выступаў у абарону транс-зняволеных і рашуча супраціўляўся турэмнай сістэме. Усе папярэднія гады напярэдадні Міжнароднага тыдня салідарнасці з анархісцкімі зняволенымі і Дня дзеянняў у падтрымку трансгендарных зняволеных мы заклікалі пісаць яму лісты. Цяпер мы рады выключыць яго з нашага спіса ліставання, каб замест гэтага зноў аб’яднаць намаганні на волі.

Тым не менш, шмат хто застаецца ў турме і ў нашым спісе для ліставання, і ўвесь час дадаюцца новыя зняволеныя. Салідарнасць — ключ да барацьбы з гэтай рэпрэсіўнай сістэмай. Салідарнасць дапамагае перажыць самыя змрочныя часы — паштоўка ці ліст, пікет перад турмой, сустрэча — ўсё гэта мае велізарнае значэнне і дае сілы. Гісторыя зняволенага таварыша, агучаная на мерапрыемстве, памнажаецца праз усіх, хто яе пачуў. Наш абавязак — зрабіць так, каб іх ідэі, а разам з імі і самі людзі, выходзілі за межы турэмных сцен. Не забываючы пра тых, хто знаходзіцца ў зняволенні, мы дазваляем салідарнасці расці.

Вось чаму мы штогод заклікаем да Міжнароднага тыдня салідарнасці з вязьнямі-анархістымі.

Час становіцца ўсё цяжэйшым, фашызм набірае моц, дзяржавы, фашысты і кансерватары зноў робяць нас мішэнню сваёй апазіцыі — як прагрэсіўныя сілы, квір-асобы, антыфашыстаў і анархістаў. Яны спрабуюць нас знішчыць, як у нядаўнім вынясенні абвінаваўчых прысудаў па справе «Прэйрыленд», дзе людзям пагражае да 100 гадоў пазбаўлення волі. Або спроба задушыць анархісцкі рух у Інданезіі, дзе зноў пасля сутыкненняў на Першамай дзесяць анархістаў знаходзяцца ў турме і ім пагражаюць сур’ёзныя абвінавачванні.

Перад абліччам гэтых цяжкасцей мы павінны трымацца разам і дзейнічаць у салідарнасці. Умацоўваць нашы супольнасці і падтрымліваць найбольш уразлівых. Давайце не будзем забываць зняволеных і замест гэтага змагацца разам. Людзі — не проста вязні, яны нашы таварышы. Марыус паказаў выдатны прыклад таго, як мы можам дапамагаць адно аднаму ў агульнай барацьбе.

Далучайцеся да Міжнароднага тыдня салідарнасці з вязнямі-анархістамі!

Арганізуйце напісанне лістоў, мерапрыемства салідарнасці, паказ фільма, акцыю прамога дзеяння, мітынг ці што заўгодна яшчэ, і дашліце нам фотаздымкі і кароткую справаздачу!

All’interno del carcere non si è mai arreso, ma ha difeso se stesso e gli altri, si è battuto per i detenuti trans e ha opposto una forte resistenza al sistema carcerario. Negli anni precedenti, in occasione della Settimana Internazionale di Solidarietà con i Detenuti Anarchici e della Giornata di Azione per i Detenuti Trans, avevamo invitato tutti a scrivergli. Ora siamo felici di poterlo rimuovere dalla nostra lista di destinatari delle lettere e di unire nuovamente le forze fuori dal carcere.

Tuttavia, molti rimangono ancora in carcere e nella nostra lista di corrispondenza, e se ne aggiungono sempre di nuovi. La solidarietà è fondamentale per poter combattere questo sistema repressivo. La solidarietà può sostenerci nei momenti più bui: una cartolina o una lettera, una manifestazione davanti al carcere, una visita significano tantissimo e danno energia. La storia di un compagno in carcere condivisa durante un evento si moltiplica tra i presenti. È nostra responsabilità far sì che le loro idee e, con esse, le persone stesse viaggino oltre le mura del carcere. Non dimenticando chi è in carcere, la solidarietà può crescere.

Ecco perché ogni anno promuoviamo la Settimana Internazionale di Solidarietà con i Prigionieri Anarchici. 

I tempi si fanno sempre più difficili, il fascismo è in ascesa e gli Stati, i fascisti e i conservatori ci rendono nuovamente il bersaglio della loro opposizione – in quanto forze progressiste, queer, antifascisti e anarchici. Cercano di schiacciarci, come dimostrano le recenti condanne nel caso Prairieland, dove alcune persone rischiano fino a 100 anni di carcere. Oppure il tentativo di reprimere il movimento anarchico in Indonesia, dove, ancora una volta dopo gli scontri del Primo Maggio, dieci anarchici sono stati incarcerati e devono rispondere di gravi accuse.

Di fronte a queste avversità, dobbiamo restare uniti e agire in solidarietà. Per rafforzare le nostre comunità e sostenere i più vulnerabili. Non dimentichiamo i prigionieri e combattiamo fianco a fianco. Queste persone non sono solo prigionieri, sono i nostri compagni. Marius ha dato un grande esempio di come possiamo sostenerci a vicenda per portare avanti una lotta comune.

Partecipate alla Settimana Internazionale di Solidarietà con i Prigionieri Anarchici!

Organizzate una raccolta di lettere, un evento di solidarietà, una proiezione di film, un’azione diretta, una manifestazione o qualsiasi altra cosa vi venga in mente e inviateci foto e un breve resoconto!

Υπάρχουν όμως ακόμα πολλοί/ες που βρίσκονται στη φυλακή και στη λίστα αλληλογραφίας μας, ενώ συνεχώς προστίθενται κι άλλοι/ες. Η αλληλεγγύη είναι το κλειδί για να μπορέσουμε να πολεμήσουμε αυτό το καταπιεστικό σύστημα. Η αλληλεγγύη μπορεί να μας βοηθήσει να ξεπεράσουμε τις πιο σκοτεινές στιγμές – μια ταχυδρομική κάρτα ή ένα γράμμα, μια συγκέντρωση μπροστά από τη φυλακή, μια επίσκεψη σημαίνουν τα πάντα και δίνουν δύναμη. Η ιστορία ενός/μιας συντρόφου/ισσας στη φυλακή που μοιράζεται σε μια εκδήλωση πολλαπλασιάζεται με όσους/ες είναι παρόντες. Είναι δική μας ευθύνη να αφήσουμε τις ιδέες τους και μαζί με αυτές, τα ίδια τα άτομα να ταξιδέψουν πέρα από τα τείχη της φυλακής. Μην ξεχνώντας όσους/ες βρίσκονται στη φυλακή, η αλληλεγγύη μπορεί να μεγαλώσει.

Γι΄αυτό καλούμε κάθε χρόνο στην Διεθνή Εβδομάδα Αλληλεγγύης με τους Αναρχικούς/ες Κρατούμενους/ες

Οι καιροί γίνονται όλο και πιο δύσκολοι, ο φασισμός κερδίζει έδαφος, και τα κράτη, οι φασίστες και οι συντηρητικοί μας καθιστούν και πάλι στόχους τους – ως προοδευτικές δυνάμεις, Queers, Antifas και αναρχικούς/ες. Προσπαθούν να μας συντρίψουν, όπως φάνηκε από τις πρόσφατες καταδίκες στην υπόθεση Prairieland, όπου οι κατηγορούμενοι αντιμετωπίζουν ποινές φυλάκισης έως και 100 ετών. Ή η απόπειρα καταστολής του αναρχικού κινήματος στην Ινδονησία, όπου και πάλι, μετά τις συγκρούσεις της Πρωτομαγιάς, δέκα αναρχικοί βρίσκονται φυλακισμένοι και αντιμετωπίζουν σοβαρές κατηγορίες.

Μπροστά σε αυτές τις αντιξοότητες, πρέπει να μείνουμε ενωμένοι και να δράσουμε αλληλέγγυα. Να ενισχύσουμε τις κοινότητές μας και να στηρίξουμε τους πιο ευάλωτους. Ας μην ξεχνάμε τους κρατούμενους και ας αγωνιστούμε δίπλα-δίπλα. Δεν είναι απλώς κρατούμενοι, είναι σύντροφοί μας. Ο Μάριους έδωσε ένα σπουδαίο παράδειγμα για το πώς μπορούμε να αλληλοϋποστηριζόμαστε για να διεξάγουμε έναν κοινό αγώνα.

Συμμετέχετε στη Διεθνή Εβδομάδα Αλληλεγγύης προς τους Αναρχικούς Κρατούμενους! Οργανώστε μια εκστρατεία αλληλογραφίας, μια εκδήλωση αλληλεγγύης, μια προβολή ταινίας, μια άμεση δράση, μια συγκέντρωση ή ό,τι άλλο σας έρθει στο μυαλό και στείλτε μας φωτογραφίες και μια σύντομη αναφορά!

Nun freuen wir uns, ihn von unserer Briefeschreibliste politischer Gefangener zu streichen und stattdessen draußen unsere Kräfte wieder zu vereinen.

Dennoch befinden sich noch viele im Gefängnis und auf entsprechend Adressen auf unserer Liste und es kommen immer weitere hinzu. Solidarität ist der Schlüssel, um dieses repressive System zu bekämpfen. Solidarität kann uns durch die dunkelsten Zeiten tragen – eine Postkarte oder ein Brief, eine Kundgebung vor dem Gefängnis, ein Besuch können Alles bedeuten und geben Kraft. Die Geschichte eine*r inhaftierten Gefährt*in, die bei einer Veranstaltung erzählt wird, vervielfacht sich mit den Anwesenden. Es liegt in unserer Verantwortung, ihre Ideen und damit auch die Menschen selbst über die Gefängnismauern hinauszutragen und zu verbreiten. Wenn wir die Gefangene nicht vergessen, kann Solidarität wachsen.

Deshalb rufen wir wie jedes Jahr zur Internationalen Woche der Solidarität mit anarchistischen Gefangenen auf.

Die Zeiten werden härter, der Faschismus ist auf dem Vormarsch, und Staaten, Faschisten und Konservative erklären uns erneut zur Zielscheibe ihrer Politik – als emanzipatorische Kräfte, Queers, Antifas und Anarchist*innen. Sie versuchen, unsere Bewegung zu zerschlagen, wie beispielsweise bei den jüngsten Verurteilungen im „Prairieland“-Fall in den USA, in welchem den Betroffenen bis zu 100 Jahre Haft drohen. Genau wie in Indonesien, wo zuletzt die anarchistische Bewegung erneut mit massiver Repression angegriffen wird. Nach den letzten Auseinandersetzungen am 1. Mai, wurden erneut zehn Anarchist*innen inhaftiert, ihnen drohen schwere Anklagen.

Angesichts dieser Widrigkeiten müssen wir zusammenhalten und solidarisch handeln. Um unsere Gemeinschaften zu stärken und die Marginalisiertesten zu unterstützen. Wir dürfen die Gefangenen nicht vergessen, sondern müssen Seite an Seite kämpfen. Diese Menschen sind nicht einfach nur Gefangene, sie sind unsere Gefährt*innen. Marius hat mit guten Beispiel gezeigt, wie wir uns gegenseitig unterstützen können, um einen gemeinsamen Kampf zu führen.

Nehmt teil an der Internationalen Woche der Solidarität mit anarchistischen Gefangenen!

Organisiert eine Briefe-Schreiben-Aktion, eine Solidaritätsveranstaltung, eine Filmvorführung, eine direkte Aktion, eine Kundgebung oder was euch sonst noch einfällt, und schickt uns Bilder und einen kurzen Bericht davon!